1354
Ось такий лист прийшов від читачки про подружню зраду, яка попросила не афішувати її ім’я:
Здрастуйте. Я абсолютно випадково знайшла Ваш сайт в інтернеті … А може і не випадково. Вже рік я задаю собі питання, відповіді на які не можу знайти. Є випадки в житті, коли тільки сама людина може вирішити, як їй бути далі. Поради з боку безглузді. Я зараз сама собі суперечу. Справа в тому, що я дуже потребую поради, так як перебуваю в повній розгубленості. Я у відчаї … Справа в зраді мого чоловіка.
Постараюся не вдаватися в подробиці. Я випадково виявила велике листування. Кидати сім’ю мій чоловік не збирався і всіма правдами і неправдами зупиняв мене, коли я почала збирати сумки. Дуже важко стриматися і не розповісти про море брехні, яку обрушили на мене мій чоловік, ця жінка, його друзі. Виявилося, що їхні стосунки були цілком засновані на брехні, він брехав їй, вона брехала йому, і все це спливло коли я з’явилася і в шоці стала проводити “розслідування”. І ці люди писали один одному про любов … Я звикла любити чоловіка, він єдиний чоловік у моєму житті, і хоча в сімейному житті наші відносини залишали бажати кращого, все ж я думала про нього краще, набагато краще.
Почнемо з того, що жінка з якою він мені зраджував (ось тут починається найважче, як мені розповісти про неї, щоб Ви не запідозрили мене в цілком природній в даному випадку необ’єктивності, в гордині), – вона жахлива! Негарна, товста жінка низького рівня … і росту)) Вона до того ж, заміжня за цілком відповідною їй особою чоловічої статі. І це вибір мого “білого і пухнастого”?! Я підозрюю чаклунство, і коли я так думаю, мені легше. Але що як мій чоловік цинічний збоченець?
Мені дуже боляче. Я продовжую жити з ним у стані депресії, яка коливається в проявах своєї тяжкості. Мало того, в шоці я якимось чином виносила і народила здорову дитину, це диво якесь… Моїй старшій – 10 років і я ніколи не думала народжувати ще. Чоловік став таким, яким був хіба що в перші місяці шлюбу. Але я не можу вже нічому радіти.
Я так і не зрозуміла ЩО ЦЕ БУЛО? ЯК? НАВІЩО? На мої питання чоловік відповідає начебто, але слова ті … ніякі, важко вловити суть. Він каже, що це було розвагою, яка, до речі, так і не дійшла до кульмінації)), якщо так можна виразитися. На рахунок кульмінації – я не вірю, сама не розумію, чому для мене це так важливо. Мабуть і мій рівень залишає бажати кращого. Вас я б хотіла запитати в якому напрямку мені почати думати? А то я застрягла в часі і весь час думаю про те, що там у них було, і де були у чоловіка очі, про мізки і говорити не доводиться.
Відповідає психолог Олена:
Дякуємо за активність і за чесне бажання розібратися в ситуації. Багатьом вона знайома і, так чи інакше, кожен з нас хотів би знати, що і як робити при зраді в сім’ї.
Почнемо, як завжди, з початку. Ви не пішли від чоловіка без жодних роздумів і питань, тому варіантів, як правило, два:
- ви боїтеся залишитися без цього чоловіка, без засобів, без ще багато чого. Самі краще за мене перерахуйте;
- ви хочете розібратися в ситуації і знайти правильний вихід.
1. Варіант перший – страх залишитися самій.
Ось таких сімей – море. Не хочуть дітей травмувати, не мають можливості прогодувати себе і дітей, страх самотності, і ще – страхи, страхи, страхи. У кожного свій набір.
Нескладно здогадатися про те, до чого призводить подібний вибір. Страхи розвиваються, розростаються, притягують до себе інші, подібні сутності і “таргани” в голові. Років через кілька можна спостерігати барвистий букет всього, чого тільки можна. І болячок, і туги, і нездійснених мрій, і постійного бурчання, і всього іншого негативного.
Фігури псуються, очі гаснуть, про творчість, щастя і реалізацію навіть думки в голову не приходять. Діти виростають, в таку “веселу” сім’ю їх і на мотузці не затягнути, от і доживають свій вік, мляво перелаюючись і нарікаючи на “непереборні” обставини і несправедливість цього світу. Хтось спивається, когось болячки косять, хтось просто випадає з життя, постійно згадуючи “щасливу” молодість.
Прикладів таких дуже багато. При всьому своєму розмаїтті, вони мають один, принциповий недолік. Всі ці сім’ї живуть без Любові. Зробили, свого часу вибір, і покотилося. А там і сил вже немає щось змінювати.
Кожен з нас знайде чимало прикладів і особливостей подібного вибору при створенні сім’ї.
Тепер переходимо до другого варіанту, до бажання розібратися і знайти правильний вихід з ситуації.
Тут поскладніше буде, тут доведеться багато чого з своєї голови видалити, як неправильне.
Починати рекомендую з еталона. У щасливій родині, де обидва учасники, насправді, люблять один одного, питання про зради не піднімається. Його просто немає. Треба бути інвалідом на голову, щоб проміняти близькість з коханою людиною на фізичні вправи не зрозуміло з ким.
Уміння любити переводить людину на досить високий якісний рівень, звичайно, якщо це насправді любов, а не красиві фрази без конкретних дій.
Звичайно, зусилля тільки одного учасника потрібних змін не зроблять, тут необхідна спільна робота і бажання. Потихеньку, без метушні і не поспішаючи, формується правильна атмосфера в сім’ї, взаємна повага, підтримка, участь, все це плавно перетікає в уміння Любити і міцні відносини на багато років.
А якщо необхідні дії обох учасників, то й відповідальність за результат несуть обидва, а не хтось один, який, в один прекрасний момент, раптом, ні з того, ні з сього, почав творити не зрозуміло що.
Ось і у вашій ситуації, є сенс звернути увагу на одну фразу: “хоча в сімейному житті наші відносини залишали бажати кращого”. Вона і є ключовою. Задайте собі питання: “Чому у нас склалися такі відносини?”. Які ваші звички, установки, “таргани” в голові привели до цього? Тільки чесно. При правильному підході, дізнаєтеся багато-чого цікавого і легко виявите те, в яку сторону треба рухатися.
Ще рекомендую звернути увагу на те, що ви для себе вирішили більше не народжувати. Це тільки ваше бажання? І чи дійсно ваш чоловік його розділяє?
Вирішіть прощати, прощайте. Тільки бажано один раз і на всі сто відсотків. Не найкращий підхід ставити свою кохану людину на позицію вічно винного – це маніпуляція, а не любов.
Як пробачити, як забути? Батькам це зрозуміти буде простіше. Ось ваша дитина зробила щось погане, ви ж не збираєтеся все життя тримати це в голові і постійно дорікати. Любов всю цю інформацію, досить швидко трансформує просто в архів. Знімає хворобливість і вразливість. Згадайте, скільки разів ви прощали своїй дитині досить значні проступки. Всі через це проходять.
Так з другою половинкою те ж саме. Любіть, знайдіть спосіб м’яко трансформувати цю інформацію в далекий архів. Справжня Любов допоможе вам це зробити досить швидко. Будете гратися, сьогодні пам’ятаю, завтра не пам’ятаю, не можу пробачити і так далі, це вже буде не Любов, а банальна маніпуляція, яка, окрім як до руйнування, ні до чого хорошого привести не зможе.
Любов дає людині силу, відкриває двері безмежних можливостей і найпотужнішого джерела енергії. Треба тільки мати бажання налаштується на правильне сприйняття і реалізується будь-яке бажання.
Так і у вашій ситуації. Все що відбулося, може стати хорошим стусаном для кожного з вас. Захочете – розбіжитеся, захочете – будете все життя міцно тримати один одного зі страху залишитися одному, а захочете – і знайдете спосіб зробити правильні висновки, і потім, років через кілька, будете з вдячністю згадувати всю цю ситуацію. Вибір ваш.
