Мені перевалило за 70, життя моє складне й несолодке.
Часто молоді люди пишуть про палке кохання, яке чомусь дуже швидко зникає, змінюється на інше; про зрадливих друзів, котрі буцімто винні у їхніх проблемах… А треба думати, як жити!
Хтось нарікає, що тепер взагалі надто важке життя. Ні, не життя винне у наших вчинках, а ми самі. Хіба кращим воно було років 60 тому? А жили й працювали інакше.
Іноді думається, от коли б то повернулась молодість, як би я жив: чи так, як живуть зараз молоді? Ой, ні, кохану ніколи б не зраджував, не пив горілки, не влаштовував бійок у сім’ї, а своїх діточок виховував би гідними громадянами України. Виховувати дітей тяжко, одному не під силу, тому треба, щоб сім’ї були міцними, щоб в них і батько, й мати прищеплювали дітям любов до праці, повагу до старших, людяність і доброту…
Молодість не повернути і не виправити тих помилок, і які трапляються в ній з нашої вини. Тож цінуйте її і живіть по-справжньому!
Автор: Микола