2418
Автор: Наталія
Хочу поділитися власним досвідом вирощування помідорів. Я тридцять років викладала агрономію в училищі, нині на пенсії, вирощую городину в маленькій домашній тепличці та на відкритому грунті. Перевагу надаю високорослому сортові Таміка та японському томатному дереву Купіте.
Сівба насіння
Суміш землі готую восени, беру 60% городньої землі та 40% торфу. На відро додаю піввідра перегною, півлітрову банку попелу та дволітрову піску. На початку лютого висіваю насіння та щедро поливаю блідо-рожевим розчином марганцівки. Ящики тримаю у кімнаті при температурі 20 градусів. Із появою сходів підтримую температуру: вночі — плюс 10—12 градусів, вдень — 15—17 градусів, через 5—6 днів підвищую до +18 — 20 градусів. Землю перезволожувати не варто, бо тоді рослини хворіють на “чорну ніжку”, що небезпечно.
Догляд за розсадою
Розсада — що мала дитина, тому й догляду потребує ретельного. Тільки-но з’являться 2—3 листочки, пікірую рослини на відстані 5—6 см, заглиблюючи по сім’ядолі. Десь через 15 днів, коли починається буйний ріст, листя пишнішає. Потепліло надворі — виношу ящики до прохолодної кімнати: першого дня — на 30 хв., наступного — на годину, а з третього — на цілий день. При цьому не поливаю. Висаджую рослини в грунт, коли їм “виповниться” 60 днів. Стебло вони вже мають 1 см завтовшки, та ще й 6-7 листочків.
Щоб фітофтороз не з’їв помідори
Основна ознака фітофторозу — коричневі круглі плями на нижніх листках, котрі треба відірвати й закопати. Важливо не допустити хворобу до стовбура, бо саме через нього вірус “кусає’’ плоди.
Тому слід через два тижні після висадження обробити рослини 1-процентним розчином бордоської рідини, найкраще — перед заходом сонця, увечері; вдруге — коли з’явиться перше гроно, втретє — коли з’явиться друге гроно. Припинити обробку треба за десять днів до достигання.
Якщо ж хвороба все-таки з’явиться місцями, обприскую настоєм часнику (300 г товченого часнику на 1 л води, настояти протягом доби, процідити і розвести в 10 л води) чи лушпиння цибулі.
Протягом періоду вегетації кущі обприскую 3 — 4 рази розчином марганцю (3 г порошку на 200 мг води) п’ять днів поспіль.
Підживлення рослин
Його треба проводити після невеликих дощів — земля має бути зволожена, щоб поживні речовини зразу ж надійшли в рослину. Якщо ж земля буде суха, можна попекти корені органікою.
Добрі результати дає підживлення помідорів мікроелементами трав. Для цього треба нарубати різної зеленої трави без коренів та насіння, покласти все це в діжку, залити водою і поставити на сонце на два тижні. Потім літр рідини розвести у дев’яти літрах води. Міндобрива не вношу, бо на рослини швидко нападає фітофтороз.
Гарна стаття. розкажу про свій досвід. Я для сівби насіння помідорів готую таку суміш: землі — дві частини, перегною — одну, попелу — 2,5 склянки (на відро), трохи піску. Висаджую розсаду в таку суміш: перепрілий гній, трішки товченого суперфосфату, півлітрова банка попелу, перемішаного із землею та зволоженого розчином марганцівки (2— З г на 10 л води).
Через три тижні після висадки кропити мідним купоросом (20 г на 10 л води) й повторити через два тижні. Під час бутонізації кроплю таким розчином: на 1 л води — чайна ложка соди та чверть чайної ложки борної кислоти, перед цвітінням поливаю розчином марганцівки (2—3 г на 10 л води), висипаю під кущ жменю попелу. А під час цвітіння кроплю під кущами (50 г суперфосфату на 10 л води), підживлюю під коренем коров’яком і попелом.
Нижні листки постійно обриваю, пасинки виломлюю, залишаю лише два. їх пришпилюю до землі дерев’яними шпильками та поливаю розчином марганцівки, присипаю землею — дадуть додаткову кореневу систему.
Дуже витривалі та стійкі до хвороб рослини, які я вирощую так: пікірую у горщики по дві, на стеблах надрізаю верхній покрив і з’єдную їх пов’язкою, неначебто прищеплюю одну рослину до іншої. Під час висадки слабшу рослину зрізаю вище від пов’язки, пов’язку знімаю. Виходить одна рослина на двох кореневищах.