Втеча з дому – вихід?

Оля: “Мій батько п’є, і частенько, а коли вип’є, то починає лаяти й бити матір. Моя мати — добра, вродлива жінка, вона не п’є і не курить.

Я вже не витримую такого життя і хочу втекти з дому, але немає куди. Моя бабуся живе далеко, та й матір я не хочу кидати. Порадьте мені, що робити. Мені 12 років, живу в селі.”

Консультація психолога:

Як справді допомогти дитині?

Втеча з дому — це не найкращий вихід із ситуації, що склалася в сім’ї дівчинки.

Якби авторка здійснила свій намір, то вона втекла б не тільки від лихого батька, а й від матері, яка, за її словами, добра і порядна. А може, разом з матір’ю слід поборотися — тільки не проти, а за батька?

У селі, де всі мешканці добре знають одне одного, великий вплив має громадська думка. Може, варто звернутися по допомогу до родичів, сусідів і спільними зусиллями змусити батька лікуватися від алкоголізму?

Якщо ж цього не вдасться добитися, тоді є останній вихід — розлучитися через суд. У цьому разі мати і донька не втратять своєї гідності і не постраждають матеріально.

7 thoughts on “Втеча з дому – вихід?
  1. Живу з мамою, про батька нічого не знаю. Останнім часом моє життя перетворилося на пекло.

    Із раннього дитинства мама не балувала мене. Пам’ятаю, у п’ять років я пришивала собі гудзики, бо нікому було це зробити (правда, тоді в мене так нічого й не вийшло). На батьківські збори мама не ходила, у щоденник заглядала лише тоді, коли хотіла побити. Коли вона поверталася додому не в гуморі, я знала, що стусана не уникнути. Навіть запитувала, чи я рідна їй донька, і почула відповідь: „Ріднішої не буває“. Та знущання тривали…Коли в школі збирали по пару гривень на ремонт класу, то не здала лише я. А ще я маю прізвисько „міс секонд хенд“, бо одягаюсь тільки з чужого плеча.

    Мама почала випивати, а в такому стані не контролює себе. Якось засунула мою руку в окріп, коли була дуже п’яна…

    Випадково підслухавши розмову сусідки з подругою, я дізналася, що людина, яка є моїм татом, завдала мамі багато болю, і тепер мама ніби мститься йому, знущаючись з мене. Раніше я любила її, вона ж дала мені життя. А тепер — ненавиджу…

    Я б утекла з дому, але нема куди…

  2. Мені 12 років. У мене багато друзів але ні одному з них я не можу розказати, що у мене на душі. Мамі я теж все розказати не можу. Думаю будь-хто на моєму місці жив би щасливо але я не можу. У мене немає нікого кому б я дійсно не соромилась розповісти про свої думки. Мама хоче щоб я була ідеальною, допомагала їй, була відповідальна. Так, у моєму віці більшість дітей відповідальні але я не можу розпрощатися з дитинством. Моя відповідальність проявляється лише коли батьків і близько немає. Коли вони поруч я не можу повністю відкритися, вільно спілкуватись.
    У мене три найкращі подруги. Але одна занадто ідеальна і часто мене осуджує за спиною. Ще одна дуже підла торбується лише про те, щоб вона мала з ким розважатись. А третя думає, що вона найголовніша і всі повинні її слухатися, до того ж за спиною намовляє інших, що у мене жахливий характер і я не вихована дівчина.Справді характер у мене не легкий, але я така і мене ніхто не змінить.
    Окрім цього мама з татом щодня сваряться по десять разів. І зовсім мене не розуміють. У мене зовсім інші смаки аніж у них. У нашій сім’ї часто сваряться через гроші. У мене є брат-він хороший, я його люблю.
    Я часто плачу, а був час коли я плакала майже щодня, то через особисте, то через батьків.
    У мене є мрія, але всі з неї насміхаються, та я не перестаю в неї вірити. Я могла б ще багато розповісти, але це займе не мало часу. Я хотіла б жити окремо, піти з дому , але мені немає куди йти. Хоча я готова на все щоб здихатися цієї сім’ї. Кожна образа у мій бік, кожна моя сльоза роблять мене все сильнішою. Я пам’я таю кожну образу. Я пообіцяла собі,що втілю у життя свою мрію і забуду про ці страждання назавжди!

    • Вероніка, закінчи школу і піди вчитися і заодно працювати, все стане на свої місця, в мене теж була погана сім’я, але я старалась і тепер маю свою чудову сім’ю з маленькою чудовою донечкою!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *