508
Знаю старенького дідуся, а його оптимізму, енергійності, бадьорості можна позаздрити. Незважаючи на вік (майже 70), як і в молодості, веде активний спосіб життя, пішки ходить на роботу, за день встигає скрізь побувати (ще працює на роботі), ще й встигає на ходу компліменти зробити співробітницям. Як йому це все вдається?
Відомий академік Микола Амосов казав, що рух — це життя. Цього принципу дотримується і наш знайомий дідусь. „Я намагаюсь якомога більше рухатись, тепер, коли живу недалеко від роботи, пішки ходжу на роботу. Зрозуміло, живучи у великому місті, не всі мають таку можливість, але краще раніше прокинутись і кілька зупинок пройти пішки. Коли є час, стараюсь не користуватися ліфтом.
З дитинства дуже люблю прогулянки в лісі, тварини та природа додають оптимізму і життєвої енергії. Взагалі намагаюся сприймати життя таким, яке воно є, у всьому знаходити позитивні моменти. Життя складається з чорних і білих смуг, і погано, якщо воно сіре. Треба бути оптимістом і розуміти, що проблеми, негаразди нас загартовують, роблять сильними, мудрішими, додають життєвого досвіду.
Не розумію “людей-ідеалістів”, які живуть винятково за правилами. Наприклад, якщо з кимсь посперечалися чи дорогу їм перейшла чорна кішка, настрій буде зіпсовано на цілий день. Так жити не можна, не треба зациклюватись на негативі.
Таке золоте правило моральності: ставтеся до людей так, як хочете, щоб вони ставилися до вас, і ніколи не заздріть”.
Ось такі рецепти молодості, бадьорості. А найбільше джерело оптимізму сил для дідуся — робота, якій він віддав уже повних 15 років. Але зараз це велика рідкість, щоб людина років 70 ще працювала на роботі. Звичайно її відправляють додому на пенсію, мовляв, молодим нема де працювати. А для стареньких це може бути найбільша радість у їхньому житті – ходити на роботу…
