1404
Мудра людина знає, що в похилому віці треба навчитися жити у злагоді із самим собою, щоб не впасти в депресію. Стародавні греки твердили: “До старості слід готуватися так само, як досвідчений керманич готується до наближення бурі”. Якось репортер запитав у 90-річного польського піаніста Артура Рубінштейна, що дає йому сили для творчості. “Я пристрасно люблю життя!” — пролунало у відповідь.
Люди швидко згасають, якщо їх не зігріває відчуття: я комусь потрібен. Тільки думати про це треба, коли ще є сили. Не віддаляйтеся від молодих, не вишукуйте в них вад, будьте цікавими для онуків. Із усмішкою роздавайте їм те, що накопичили впродовж життя. Особливо те, що дороге вашому серцю. Люди жадібні, егоїсти не бувають щасливими.
Марк Твен писав: “Коли ти народився, вперше заплакав, всі навколо всміхалися. Живи так, щоб ти, полишаючи цей світ, міг усміхатися. А ті, що будуть поруч із і тобою, плакали”.
Чи можна поставити знак рівності між старістю й мудрістю? Римський філософ Сенека визначив риси, котрі мають бути властиві мудрій людині:
- Внутрішній спокій, емоційна зрілість.
- Здатність сприймати дійсність такою, якою вона є.
- Уміння відрізняти головне од другорядного.
- Готовність до будь-яких несподіванок і здатність розуміти інших людей.
- Спостережливість і вміння здобувати досвід з усього, що відбувається навколо, здатність передбачати майбутнє.
- Уміння кохати і бути коханим.
Ці правила мудрості актуальні й донині.
Індійський мислитель-гуманіст Вівекананда писав: “Приймай свого ближнього таким, який він є, допомагай йому звеличитися його власним шляхом”. У цьому секрет щасливого сімейного життя — прийняти у своє серце “власний шлях іншого”.
Тоді не буде вірним твердження “старість – не радість”, не буде ніякої депресії в похилому та старечому віці!
Автор: Віра
