587
Ще в дуже далекі часи була сказана фраза: “Часи змінюються і ми змінюємося з ними”. Тільки якось не хочеться зосереджувати увагу на цих змінах, особливо якщо вони не дуже позитивні. Так, з роками на обличчі з’являються зморшки, ноги відмовляються швидко бігати, волосся на голові меншає, а недуг у тілі — навпаки, більшає. Даються взнаки й недоліковані захворювання, і ми намагаємося боротися з ними, як раніше. Забуваючи, що з роками ми змінюємося.
Про збої в роботі органів і систем людина довідується, коли відчуває дискомфорт, коли “тут коле, а туди віддає”. І перше, чого в такій ситуації хочеться, — позбутися болю. Яким чином? Що спадає на думку? Побігти в аптеку і попросити препарат “від болю”. Їх на поличках багато. Фармацевт має поцікавиться, для чого саме потрібні ліки. Але він не оглядав хворого, не знає всіх його недуг, і порада може виявитися не найбільш вдалою. Зрештою, виписати рецепт, призначити препарати повинен лікар. Фармацевт не має права перебирати на себе його функції.
Але ви звернулися сюди ще до візиту в поліклініку! Тож коли все-таки вирішили рятуватися від болю з допомогою “хімії”, найперше, уважно прочитайте рекомендації — коли, що й проти чого слід приймати.
Позбутися болю можна, приймаючи ненаркотичні знеболювальні препарати, зокрема анальгін, аспірин, парацетамол, бутадіон, ібуфрен, ортофен, індометацин, напроксен, піроксикам.
Та варто пам’ятати, що в людей старшого віку при тривалому прийомі цих препаратів та перевищенні дози можуть виникнути шум у вухах, блювота, біль у шлунку. Внаслідок прийому анальгетиків часто загострюються такі недуги, як дуоденіт, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо у хворого знижене сечовиділення, легко виникають явища запаморочення, зниження слуху. Найбільш легко переноситься парацетамол (до 4 г на добу) та ібупрофен, котрі, як правило, не викликають інтоксикації, кровотечі зі шлунка та кишок. Однак їх при передозуванні може розвинутися печінкова недостатність.
Слід дотримуватися певних правил: не приймати одразу кілька препаратів; починати з малої (приблизно вдвічі меншої, ніж зазначено в рекомендаціях) дози, повільно підвищуючи її до такої, що найбільше вам підходить; аби уникнути можливої інтоксикації, випийте протягом дня 1 л чистої перевареної води (не чаю, компоту тощо); не користуйтеся довго одним препаратом, оскільки організм до нього звикає і через це лікувальний ефект зменшується.
І все ж, нагадуємо, займатися самолікуванням — загалом ризиковано, а надто в похилому віці.
