609
Автор: Світалана
11 років тому ми розлучилися, не могла більше терпіти побоїв та пиятики, залишилася з трьома дітьми… По сусідству з нами жив молодий хлопець – Андрій – спортсмен, синьоокий, русявий, про таких мріють дівчата. До армії він мене не помічав, а потім почав на мене задивлятися. Я вже була розлучена, він приходив щодня, підтримував мене морально. Якби не він, не знаю, чи змогла б пережити все те…
Але його мати влаштувала мені скандал. Мовляв, я дуже хороша людина, про таку дружину кожен чоловік мріє, проте вона хоче няньчити власних онуків. Я просила її, благала… Він хотів, щоб ми жили разом, але не було де: я — на квартирі, а в нього хоч і великий будинок, та місця для нас там немає…
Уже рік, як він поїхав на заробітки. Знаю від його матері, що він ні з ким не зустрічається, а роки минають, йому вже 27, мені — 32. .. Одного разу напився й розповів там про мене своєму другові, так той спеціально приїжджав з ним подивитися, що то за сусідка така. Другові казав: мовляв, зібрати б грошей та хорошу роботу знайти, адже треба буде трійко дітей годувати. А мені — ані слова… У мене теж нікого немає, не проміняю свого коханого, єдиного ні на кого. Не потрібні мені ті гроші, які він намагається заробити, мені потрібен тільки він. Він боїться сісти мені на шию, я боюся повісити йому на шию своїх дітей, від яких відмовився їхній батько… Вважаю, в мене немає майбутнього. Одного не зрозумію, навіщо я йому: старша віком, з трьома дітьми, сама — півтора метра зросту, а поруч такі дівчата… Скільки ще терпіти цю пекельну муку? Адже він після материного скандалу пив по-чорному, місяцями вдома сидів, не голився навіть. Чи ж зробила мати своє дитя щасливим?
Нехай батьки трохи менше опікуються своїми дітьми, адже не завжди вони в змозі зробити дітей щасливими! Менше лізьте в їхнє життя, не калічте його, перекладаючи потім провину на плечі інших… Хочете дітям щастя — дайте їм волю!
Коментар психолога:
Стосунки між батьками та дітьми такі ж важкі і такі ж драматичні, як стосунки між закоханими — такий вислів А.Моруа спадає на думку.
Вочевидь, героям цієї історії допоможе послаблення напруженості в стосунках, готовність поглянути на ситуацію очима іншого.
Світлано, наберіться рішучості і при зустрічі запропонуйте Андрію поговорити відверто. Викладіть усі свої мрії та побоювання, вислухайте його думку, обговоріть усе, що наболіло, вирішіть, чи справді нині ви удвох хочете створити сім’ю, де трійко дітей будуть рідними для обох.
Але будьте готові до несподіванок. Усі ми змінюємося… Ви можете відчути: перед вами зовсім не той хлопчик, якого ви кохали, який кохав вас. І ви обоє (або хтось один) можете виявитися не готовими до стосунків з новою — зміненою життям — людиною. Тоді треба мати мужність почати все спочатку.
Ви, як і раніше, кохаєте одне одного? Тоді поговорімо про Андрія. Ейфорія на кшталт “мені від нього нічого не треба” у шлюбі швидко минає, якщо дружина і діти не мають найнеобхіднішого. Зазвичай жінка шукає в чоловікові опору. Психологи вважають це нормальним. Аномальним швидше є випадок, коли, як ви пишете, чоловік сідає жінці на шию. Ваш коханий не йде на це, шукає для всіх п’ятьох кусня хліба? Він має рацію! До того ж для чоловіка неспроможність прогодувати сім’ю — відчутна психологічна травма. Андрію справді потрібна нова робота!
Але чому про його наміри стосовно створення сім’ї ви довідуєтеся від його друга? Чи здатен він з усією відповідальністю повторити їх “на свіжу голову” вам особисто? Може, він свідомо відклав цю розмову? Ви прагнете повернення Ромео. щоб бути разом? А де ви житимете? Як будуть улаштовані ваші діти і, зрештою, ви самі? “Рай у курені” при наявності трьох дітей — складна річ.
Ви прагнете повернення Ромео, щоб бути разом? А де ви житимете? Як будуть улаштовані ваші діти і, зрештою, ви самі? “Рай у курені” при наявності трьох дітей — складна річ…
На жаль, не все в поведінці вашого коханого радує. Він почав зазирати до чарки? Місяцями сидів удома? Не голився? Людина з сильною волею такого собі не дозволить… Схоже на дитячу помсту мамі: мене покарали, а я покажу характер! Чоловік не може дати собі ради у важкій життєвій ситуації? А якщо його підтримка буде потрібна сім’ї? Про вас Андрій розповів другові також за чаркою. Чи не забагато місця в його житті посіла чарка? Ви вже були одружені з п’яницею… Чи можна довірити людині, що почала пити, власну та три дитячі долі? Шукайте відповіді!
Може, ще й через те хвилюється його мати, що боїться: чи не стане її єдина дитина таким самим п’яницею, як колишній сусіда?
Повірте, їй теж важко. Андрію можна порадити замість “тихого бунту” заспокоїти матір, довести, що кохання до вас змінить його на краще, ви можете пробудити у нього бажання реальних змін. Кожній матері приємно, коли її дитина змінюється на краще. І якщо ці зміни відбудуться завдяки вам — виграють усі.
Як син потрібен матері, так і вона йому потрібна. Не ставайте на шлях війни з матір’ю коханого, бо програєте! Пам’ятайте слова фрянцузького драматурга Е.Легуве: “Мати єдине на світі божество, що не знає атеїстів”. Тільки син може пояснити матері, що вчорашній хлопчик став дорослим чоловіком, здатним приймати власні рішення і цілком відповідати за свої вчинки, і не варто позбавляти його за це материнської любові та підтримки! Та повернімося до проблем невісток…
“Боюся повісити йому на шию своїх дітей”, — читаємо. Логічно! Спершу варто пересвідчитися, що такий “потрійний тягар” несподіваного батьківства шия вашого коханого витримає. Варто було б з’ясувати, як ставляться ваші діти до сусідського “дядька Андрія”. Вони не проти, щоб “дядько Андрій” став членом сім’ї? Чи знайдуть вони спільну мову? Чи достатньо Андрій любить дітей, щоб полюбити чужих, мов рідних? А хіба зможете ви бути щасливою, якщо ваші діти не почуватимуться щасливими? От і мати Андрія не зможе… Щастя матері та щастя дитини — міцно поєднані субстанції. Ще за чотириста років до нашої ери афінський філософ Сократ радив: “До батьків стався так, як ти хотів би, щоб твої власні діти ставилися до тебе”. Чи готові ми почути від обранців своїх дітей: “Менше лізьте в їхнє життя!”, щоб так звертатися до матерів наших обранців?
Ми хочемо, щоб нас поважали інші? Це просто: ми повинні самі поважати інших! Прагнемо любові? Полюбімо спершу самі! Мріємо про добре ставлення матері обранця? То спробуймо самі робити тільки добро і подружитися з матір’ю коханого!
Ви не вірите в успіх? Вона вас образила? То простіть їй! Хоча б тому, що вона народила вашого коханого!
Знайдіть привід звернутися до сусідки. Тільки придумайте “нейтральну” тему для розмови, не пов’язану з Андрієм.
Ця тема повинна бути такою, на яку сусідці буде приємно говорити будь із ким (навіть з вами). Такою, з якою природно звернутися саме до цієї сусідки. І, нарешті, такою, яка дає привід щиро похвалити сусідку!
Намагайтеся завершити першу розмову так, щоб мати шанс продовжити її.
Щоб не помилитися з темою, вивчіть як слід, чим живе ваша сусідка. Оберіть найкращу з можливих тем. Бо вам, як тому саперові, помилок не можна припускатися!
Якщо вам пощастило хоч трішки привернути до себе матір Андрія, продовжуйте поволі просуватися вперед! З’ясуйте її вподобання — можливо, між вами багато спільного? Вона — чудова господиня? То попросіть її чому-небудь вас навчити. Подаруйте їй — просто такі — новий кулінарний рецепт (візерунок, омріяну нею дієту). Пригостіть її вашими “фірмовими” тістечками, запросіть на сімейне свято. Можливостей приємно поспілкуватися існує чимало. Оберіть найкращі!
І все це робіть абсолютно щиро!
Водночас потрошку розповідайте про себе. Про дітей. Дайте змогу сусідці зазирнути у вашу душу! Переконайте її: вона мала рацію, вважаючи вас хорошою людиною, жінкою, про яку кожен чоловік мріє. Поводьтеся так, щоб завжди бути на висоті, щоб усі згадували вас тільки добрим словом. Вам стане легше жити, а матері Андрія легше буде змінити своє ставлення до вас.
Ви подружилися? І ви досі впевнені, що створені для Андрія, як і він для вас? Доведіть це його мамі. Вона повинна персконатися, що син буде з вами щасливим. При нагоді потроху розпитуйте про Андрія все, чого ще не знаєте і що хотіли б знати: про його дитинство, звички, вподобання. Сусідка погляне на вас іншими очима… Пізніше спробуйте розповісти їй, ким став для вас Андрій. Вона повинна знати, що ви вдячні їй за сина. Це може зблизити вас, бо приємно кожній матері, а вам подарує теж чимало дивовижних хивлин, які згадуватимете завжди.
Кажете “у вас немає майбутнього”? Дивно чути таке від 32-річної жінки. Багато людей у вашому віці вважають, що все попереду. Чимало 32-річннх жінок почуваються в глибині душі юними дівчатками. Оберіть роль оптимістки! Саме така роль вам найбільше пасуватиме, якщо ви трохи старші за коханого!
Бо 5-річна різниця у вашому віці — це саме трохи! Просто вона зобов’язуватиме вас завжди бути “в формі”. А ваші “півтора метра зросту” для високих чоловіків, як свідчать опитування, — просто мрія!
Облиште самокатування і ніколи не дозволяйте собі негативних установок: “Я не можу”, “Я не хочу”, “Я ніколи не буду…” Навчіться мислити позитивно. Скажіть собі прямо зараз: “У мене в житті все буде чудово!” Щасти вам!
