Автор: Леонід
Видів шпалер дуже багато. Традиційні й найбільш популярні — паперові. Дуплексні складаються з двох шарів паперу, при тисненні яких утворюється глибокий стійкий рельєф, що зберігається і після наклеювання. Глянцева плівка, нанесена на них, дозволяє мити шпалери мильним розчином. Є ще акрилові, вінілові, склошпалери. Проте в кімнатах краще клеїти звичайні паперові, вони “природні”, дають можливість стінам “дихати”.
Для шпалерних робіт потрібні ножиці, щітка з м’якою щетиною, валик, ніж, лінійка і висок. Ножиці мають бути з довгими лезами. Ними нарізують полотнища та обрізують краї шпалер (якщо вони є). Щітки використовують для нанесення клею на стіни при грунтуванні, а також на шпалери. Щітка з м’якою щетиною слугує для розгладжування полотнищ при наклеюванні (можна використати щітку для одягу). Ніж потрібний для нарізування шпалер на полотнища і прирізування країв (по лінійці).
Шпалери можна наклеювати на штукатурку, дерев’яні стіни, фанеру, картон. Головне, щоб поверхні були рівними і сухими. На вогких шпалери швидко втратять колір і почнуть відклеюватися, для наклеювання використовують шпалерний клей промислового виробництва, а можна й самому приготувати клейстер.
Наклеювання шпалер рекомендується починати з верхнього краю полотнища. Певної складності завдає обклеювання кутів, а також за радіаторами опалювання.
Із таких проблемних ділянок і треба починати роботу. У процесі обклеювання кутів полотнище має на 3—4 см заходити на суміжну стіну. Необхідно досягти якомога точнішого обклеювання кутків, оскільки саме тут шпалери можуть відставати в першу чергу.
Щоб зменшити видимість шва, обрізують краї з лівого боку, якщо обклеювана стіна праворуч від вікна, і з правого — якщо ліворуч.
Перед початком робіт рулони розрізують на шматки у вигляді полотнища, що відповідають висоті кімнати.
Щоб не забруднити шпалери клейстером, їх кладуть лицьовим боком донизу на вистелену газетами підлогу, щоб кожен нижній шматок виступав на 1—2 см з-під верхнього. Клей наносять щіткою по довжині полотнища тонким шаром. Краї варто промащувати двічі. Перед тим, як наклеювати перше полотнище, необхідно позначити на стіні за допомогою виска вертикальну лінію. Полотнище розправляють уздовж неї. Зробити це треба ідеально рівно, припуски або перекоси неприпустимі — від цього залежить і якість обклеювання всієї поверхні. Вирівняну за лінією шпалеру розгладжують сухою щіткою зверху донизу і від центру до країв. У такий спосіб видаляють пухирці повітря і поліпшують зчеплення полотнища зі стіною. Аби не було зморщок, пухирців і темних плям, шпалери слід наклеювати при зачинених вікнах. Обклеєні поверхні оберігайте від протягів, надмірної вологості, надміру сонця і високої температури.
Верхню частину стіни можна оформити бордюром (вузькою декоративною смужкою) чи фризом, гобеленом (ширшою смугою). Шпалерні роботи краще виконувати із помічником.