Спаса (Преображення Господнє)

Спаса — свято Преображення Господнього — відзначаємо 19 серпня. Доказом того, що літо скінчилося, є опустілі лани, дозріла садовина. На квітниках цвітуть осінні квіти, птахи збираються до вирію.

До яблуневого Спаса (так ще його називають) готуються урочисто. Господині варять кутю з нової пшениці, печуть маленькі калачики на капустяних листках, і пиріжки із сиром “мантулі”, а потім роздають діткам, самотнім літнім людям.

Хлопці збирають найкращі яблука, груші, дівчата — квіти та біжать на луки, щоб нарвати ромашок, материнки, м’яти, які мають лікувальні властивості. Груші, яблука складають у кошик-пастівник, у котрому святять паску. Прибирають його вишиваними рушниками, квітами, колосками жита, пшениці, вівса. Жито символізує довге життя, пшениця — урожай хліба, а овес — здоров’я. Із зілля та колосків плетуть віночки, які зберігають протягом року. Посвячені, вони слугують оберегами родини, поля, худібки.

Пасічники святять мед у стільниках, а потім пригощають ними хворих і немічних.

Напередодні свята чоловіки виливають з воску великі свічки, складають у трійці, прибирають квітами і святять під час відправи у церкві. Посвячену трійцю запалюють згодом при важливих оказіях, благословляють нею молодят. Кажуть, при засвіченій трійці легше й помирати. Як надходить буря з громовицею, градом, то засвічена трійця відвертає зло, що вони можуть заподіяти.

На Спаса по відправі у церкві, як відбудеться посвячення плодів, усі пригощаються садовиною, бо до Спаса віруючі не їли ні грушок, ні яблук, це вважалося гріхом. Відвідують могили рідних, кладуть на них яблука, груші й засвічують свічки.

Автор: Дарія Цвек