Дикоросла рослина полин кримський або таврійський — трав’янистий багаторічник родини айстрових. Зустрічається по всьому морському узбережжі Криму, в Херсонській області. Напівчагарник, сіруватий через густе павутинне опушення. Корінь стрижневий, дерев’янистий. Цвіте в серпні.
Заготовляють надземну частину в період бутонізації або цвітіння. Сушити треба при температурі. не вишій за 40 градусів. Зберігати сировину можна в пучечках або подрібненою в паперових пакетах.
Полин кримський містить слизисті и смолисті речовини, каротин, вітамін С, лактони таурицин і тауремізин, ефірну олію (до 25 відсотків), що має сильний приємний запах. Тауремізин збуджує центральну нервову систему, підсилює скорочення серця, трохи підвищує артеріальний тиск.
В ароматерапії використовується ефірна олія цього полину при порушеннях кровообігу, інфекціях у шлунково-кишковому тракті, проти судом і кишкових паразитів, для нормалізації менструального циклу, як протизапальний засіб. Зовнішньо використовують 5—15-процентний розчин олії на жировій основі для масажів, а також розтирань при ревматизмі, судомах, для поліпшення кровообігу, при грибкових виразках та інфекціях у роті.
У сухих і свіжих букетах полин використовують, щоб освіжити повітря в кімнатах. У кулінарії готують маринади для м’ясних страв.
Настій у трав’яних ваннах знімає напругу, поліпшує кровообіг, тонізує й ароматизує шкіру.
Колись під час епідемій чуми і холери травою обкурювали хати, стелили на підлогу для відлякування комах.
Полин таврійський протипоказаний при вагітності й епілепсії! Рослина отруйна — були повідомлення про отруєння травою коней.