Автор: Георгій
Якщо ви відвідаєте весняний ліс на початку травня, то будете не лише зачаровані різноголосим переспівом, лісовою птаства, але відчуєте й передзвін ніжно-білих дзвіночків розквітлої конвалії, якщо вам нощастить знайти місцину, котру облюбувала ця симпатична рослина.
Підземна частина рослини представлена довгим повзучим розгалуженим кореневищем, за допомогою якого вона відвойовує собі простір для життя. Посаджена біля домівки, вона за кілька років захопить усю вільну площу ділянки. У кореневищі не лише концентруються поживні речовини, воно несе на собі бруньки для нового покоління, і якщо конвалію вирвати з корінням, рослина гине. Отож дуже прикро, коли люди, щоб уторгувати кілька копійок, знищують ці ніжні квіти на значних площах, і їхня кількість з року в рік скорочується. Тому, якщо хочете подарувати дорогій людині букетик конвалій, зріжте їх на рівні землі. Майте на увазі, що сила почуттів того, кому ви їх даруєте, не збільшиться від величини букета, головне — увага. Слід подбати про ліс, який довго буде заліковувати рани, нанесені необачною людиною, і про тих, хто буде жити після нас і захоче помилуватися цими ніжними квітами.
Про конвалії ходять легенди, в яких їх називають ліхтариками гномів, намистинками коралів, які розсипала Білосніжна, втікаючи від злої мачухи, і які потім зробилися запашними квіточками.
У середині літа в конвалії з’являються яскраво-червоні плоди. Легенда розповідає: рослина так гірко оплакувала швидкоплинну весну та свою скороминущу молодість, що аж кров виступила з її серця і забарвила сльози в червоний колір; вони застигли й перетворилися на рубіново-червоні гіркі ягоди (які, до речі, є отруйними).
Конвалія з найдавніших часів використовується як лікарська рослина, цілющі компоненти її зосереджені в листі й квітках. Їх збирають на початку цвітіння, зрізаючи рослину на рівні землі. Сушать окремо листя й квіти. Конвалія містить глікозид конвалятоксин, корисний при серцевих хворобах. У листі виявлено речовину, що лікує виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Із лікувальною метою здебільшого використовують спиртову настойку конвалії у співвідношенні 1:10 (на одну частину квіток — десять частин 70-градусного спирту), яку приймають із водою по 15—20 (дітям — по 2—12 крапель) двічі-тричі на день до вживання їжі. Цей лікувальний препарат знімає біль, заспокоює нервову систему, сповільнює ритм серцевих скорочень, поліпшує наповнення пульсу. Його також застосовують при лікуваннях шлункових кольок, викликаних гастритом.
А у поєднанні із спиртовою настойкою валеріани в однакових пропорціях, цю настойку використовують при вадах серця, серцевій недостатності і як заспокійливе при безсонні. При вищезгаданих хворобах М.А.Носаль рекомендував приймати протягом дня 5 разів по одній столовій ложці відвар кропиви собачої п’ятилопатевої (1 чайну ложку сировини заливають склянкою окропу і доводять до кипіння), в який додають на кожні 100 мл по 30—35 крапель настойки конвалії.
Настій трави конвалії (одну чайну ложку сировини заливають 200 мл окропу і настоюють 2—3 год.) використовується при хворобах сечовивідних органів та як сечогінне, а також при шлунково-кишкових колітах і для лікування кон’юнктивіту (ним промивають очі). Приймають по третині склянки двічі-тричі на день за півгодини до вживання їжі.
Препарати з конвалії корглікон, конвазин і конвалятоксин використовуються офіційною медициною для лікування гострої і хронічної серцевої недостатності.
Слід зауважити, що в препаратах конвалії містяться сильнодіючі речовини, передозування яких може викликати отруєння організму, тому треба строго дотримуватися рекомендованих доз. Не можна вживати ці препарати людям, в яких хворі нирки чи печінка.