Якщо шкільні вчителі допомагають дитині розкривати таланти, то що робити батькам для того, щоб діти сміливо проявляли свою індивідуальність і йшли до поставлених цілей – про це в нашій статті.
Багато геніальних людей були самоучками або погано вчилися в школі. Можливо, тому вони і стали видатними вченими, поетами, художниками, винахідниками, що не були відштамповані школою?
Сучасна освіта дає базові знання, вчить читати, рахувати, писати – безумовно, все це закладає фундамент для вибору професії в майбутньому. Чи достатньо цього для повноцінного розвитку дітей?
Чого не вчать дитину в школі?
Хоча в сучасній школі намагаються приділяти увагу талантам учня, все ще залишається актуальним питання: наскільки школа і вчителі допомагають розкритися індивідуальності дитини?
Думки з цього приводу у батьків неоднозначні. Саме тому поза школою важливо допомагати дитині бачити свої сильні сторони і, в той же час працювати над навичками, які приведуть до розкриття талантів і самозадоволення.
Уміння спілкуватися і домовлятися
Про те, як правильно говорити з людиною або підступитися до дівчини, як бути переконливим або просити допомоги, як вигідно продати свою ідею, розв’язати конфлікт або зізнатися, що був не правий, не розповідають на уроках.
А жаль. Саме ця інформація була б набагато потрібнішою, ніж закони Ньютона. Нічого особистого, Ісаак, просто у школярів все життя попереду і дитині дуже важливо навчитися спілкуватися, висловлювати свою думку, при цьому шанобливо ставитися до точки зору іншої людини.
Бути цікавим
Яким би цікавим не був у дитинстві малюк, в школі йому потрібно буде не шукати відповіді на питання, а безглуздо заучувати. Ніякої жвавості розуму – просто переказ параграфу, причому якомога ближче до тексту. Але ж саме з пошуку відповіді на питання «Що буде, якщо?» починається, по суті, будь-яке вдале починання.
Цікавість – риса притаманна геніям, саме вона робить розум живим і активним.
Цікава дитина шукає і не пропускає нову інформацію, вона фонтанує ідеями і відкриває нові можливості. А тепер зізнайтеся, ви коли-небудь бачили, щоб таких вискочок любили вчителі?
Висновок очевидний, якби шкільне навчання менш зашкарублим і ретроградним, серед нас було б набагато більше фантазерів і винахідників.
Приймати рішення
Це найважливіша якість школою просто ігнорується. Завдання виконуються тільки по команді і за зразком вчителя і ніякої самостійності! Крок вправо, крок вліво – карається поганою оцінкою, записом в щоденник і викликом батьків до школи.
В результаті в дорослому житті людина втрачає тисячі можливостей, просто не вміючи і боячись приймати свої власні рішення. А деякі діти, ставши дорослими навіть не замислюються, що у них взагалі є така можливість – приймати свої власні рішення…
Відстоювати свою думку і права
З першого класу дитині вселяють, що вчитель завжди правий. Навіть якщо це не так, сперечатися пробують тільки відчайдушні сміливці.
Решта – тихенько відсиджуються за шкільною партою або навіть не замислюються про те, що таке можливе. А в дорослому житті наявність власної думки і вміння її відстоювати, ой як стане в нагоді.
Бути гнучким
Гнучкість – взагалі не шкільний лайфхак. Тут все повинно бути в чітких рамках і з оцінкою. Однак саме вміння вчасно задаптуватися до змін допоможе швидко змінити професію, ризикнути і почати новий бізнес і бути затребуваним в сучасних реаліях. Гнучкість робить людей успішними. Але школа про це не знає…
Справлятися з труднощами
У школі у дітей можуть виникати труднощі, але немає дисципліни, яка б вчила з ними справлятися. Що робити, якщо не дається математика, як не опускати руки після невдачі на виступі, як повернути себе «в стрій» не вдаючись до заборонених методів, якщо є депресія і стрес?
Чи настане коли-небудь мить, коли улюблена Марія Іванівна дасть конспект або роздруківку про те, як вести себе в скрутній ситуації і завдяки цьому вони не спасують, не вилетять після перших завалів сесії в універі або після наїзду боса-тирана?
Самокритичності
Юності властивий максималізм і одностороннє сприйняття. Отримавши пристойний атестат і успішно здавши ЗНО, кожен школяр думає, що перед ним відкриваються всі двері, він «класний», і завдяки наявним знанням легко піде до ВНЗ і побудує кар’єру.
Але насправді все виявляється зовсім не так, і життя «без прикрас» б’є випускника по голові.
Якби ще на шкільних уроках дітей вчили оцінювати себе реально, знаходити і розвивати свої сильні сторони і працювати над компенсацією слабких сторін, в світі було б набагато більше щасливих з адекватною самооцінкою і правильним сприйняттям оточуючих.
Ми б хотіли жити в такому світі, а ви?
Французький філософ Альбер Камю говорив, що школа вчить жити в світі, якого не існує, і з його словами не можна не погодитися. Де ж нашим дітям отримати доступ до необхідних для життя умінь? Вся надія на батьків.
Учіть дитину бути комунікабельною і цікавою, вміти відстоювати свою думку і сприймати себе критично, приймати рішення і бути гнучкою. І найкращим уроком стане власний приклад. Так школяр зможе похвалитися не тільки багажем знань з шкільних дисциплін, а й своїми майбутніми успіхами, умінням розвиватися і самореалізовуватися.