1298
Автор: Світлана
Учіться поважати цей момент народження. Момент делікатний, тонкий, невловний, ніби сон удосвіта.
Ф.Лебоє. За народження без насилля.
Ось і настав він, довгожданний день. У цьому вже немає жодних сумнівів. Мене переповнюють захоплення, радість і – хвилювання: як усе це станеться?.. Але десь у підсвідомості є впевненість, що це буде чимось прекрасним. Усі страхи лишилися позаду. Попереду – одна з найщасливіших подій у нашому житті. І всі прагнення та сили спрямовані на досягнення головної мети – народження чудового, здорового, нашого малюка. У переживаннях, які маємо пройти втрьох, немає місця страхові та болю. Це переживання чогось піднесеного, величного – процесу появи на світ людини.
Лунає приємна спокійна музика, і я розчиняюся в кожному звуці. Перейми накочуються хвилею і відпускають, даючи мені й моїй дитині змогу перепочити, зібратися з силами й потім піднятися на самісінький пік відчуття, що ведуть до нашої майбутньої зустрічі. Під звуки цієї чудової музики я розповідаю маляті, який шлях нам треба пройти, і про те, що ми, його мама й тато, будемо з ним поряд під час цього найважчого для нього й водночас прекрасного випробування. Я намагатимуся ані на мить не забувати про нього, хоч би як мені було важко, і присутність чоловіка допоможе мені в цьому. Боже, дай мені сили й терпіння — вони такі потрібні мені зараз .. Горять свічки, лунає та сама музика, але ми вже разом, утрьох. Мирно посопує на моїх грудях наша донечка. Ось він, момент, сповнений любові та гармонії. Ось воно, земне щастя буття! Материнське щастя!
Як добра різдвяна казка відрізняється від фільму жахів, так домашні пологи є цілковитою протилежністю “поточних” пологів у пологовому будинку. Вагітність, пологи — це абсолютно природні життєві процеси і втручання в них не тільки не потрібне, але й шкідливе. Організм кожної жінки запрограмований на природні пологи. Він сам знає, що треба робити. Проте в наш час, як тільки ви дізнаєтеся, що чекаєте дитину, вас ставлять на облік у лікаря. Ви маєте регулярно відвідувати жіночу консультацію й здавати аналізи. Але ж вагітність – не хвороба, а вагітна жінка – не піддослідний кролик. Зайве втручання дає на підсвідомому рівні сигнал, що тут щось не так. От і виходить, що турбота обертається на шкоду. Нервова система вагітної жінки дуже чутлива й реагує на всі подразнення. А разом з жінкою потерпає і її дитя. Так, так! Воно все відчуває, все чує, а багато чого й розуміє. Тому саме малюкові передусім потрібні спокій, радість та гармонія в свідомості матері. Тож зрозуміло, що біганина по кабінетах лікарів, очікування під їхніми дверима не приносять користі майбутній матусі. “Труднощі під час пологів, тобто неможливість народити власними силами через слабкість пологової діяльності і затяжний перебіг пологів, достовірно зумовлені наявністю нервового стресу у жінок при вагітності” (А.І.Захаров. Як запобігти відхиленням у розвитку дитини).
Кілька слів про стандартні “поточні” пологи. Ви з нетерпінням чекаєте свою дитину. Нарешті цей день настав. У вас відходять води чи починаються перейми, що свідчить про початок пологів. І саме в цей момент, коли вам над усе потрібні підтримка чоловіка, спокій і затишок своєї домівки, де навіть стіни допомагають, ви повинні їхати в пологовий будинок. Сам переїзд переживається жінкою як стрес, а тряска в машині, звісно ж, не додає приємних відчуттів. Потім ви потрапляєте у незнайоме оточення, поміж чужих людей. І дай Бог, щоб із вами були привітними й терплячими. У наш час дуже рідко пологи відбуваються без використання медикаментів, навіть якщо це пологи без ускладнень. Непотрібне чи надмірне вживання ліків порушує обмін гормонами між матір’ю і дитиною, що завдає шкоди імунній системі немовляти. А ще — призводять до більш сильних і нерегулярних скорочень матки, чим травмує маля. Для дитини стимулятори рівноцінні важкому візкові, який підштовхує її ззаду і від якого нікуди втекти.
Таке звичне і зручне для лікарів лежання під час пологів на спині спричиняє кисневе голодування дитини. І тягнуться години справжнісінького пекла, страху, болю.
При домашніх пологах насилля немає, все йде спокійно, своїм звичаєм, без квапливості й страху. А біль, пережитий удвох, і легший удвічі.
Зрештою з Божою поміччю і допомогою лікарів ваше дитя прийшло на світ. Варто сказати, що в утробі матері панує напівтемрява, а в пологовому відділенні таке освітлення, що навіть і для звичних до світла очей воно занадто яскраве. І бідолашне немовля мружиться, намагаючись захистити свої ніжні оченята. У муках не тільки народжують, а й народжуються. Народження — це страждання для дитяти. Те, з чим стикнулося ваше дитя, перетерпівши першу муку народження, — то лише початок. Практика раннього перерізання пуповини при “поточних” пологах призводить до перевантаження всіх внутрішніх органів дитини. Коли маля зв’язане пуповиною з плацентою, воно поступово переходить на дихання легенями, не травмуючи їх. Якщо ж пуповину обрізають одразу після народження, дитину змушують зробити перший подих, який обпікає їй легені.
Для малюка цей світ незнайомий величезний, він лякає його.
І єдине місце, де він може почувати себе в безпеці, — біля грудей матері, де чутно звичний стукіт її серця і такий знайомий голос. А от у лікарнях усе робиться навпаки. Хоч дитину і вважають слабкою та недосконалою, їй влаштовують справжнє випробування на здатність до виживання. Немовля розлучають з матір’ю і піддають “обробці”. При закрапуванні в очі розчину ляпісу чи сульфацилу натрію дитина тимчасово втрачає здатність бачити, крім того, це подразнює слизову оболонку ока, часто викликаючи кон’юнктивіт.
У багатьох країнах від цієї процедури вже відмовилися через її невиправданість.
Змивання природної змазки, що є найкращим кремом, викликає висихання й злущування шкіри, а І в поєднанні зі сповиванням призводить до появи пролежнів та запрілостей. Крім того, в новонародженого страждальця видаляють навколоплідні води з дихальних шляхів (з допомогою вакуумного насоса), розтягують його для вимірювання зросту, сповивають.
Фізіологи знають, що штучно змоделювати стан депресії просто – варто тільки відлучити маля від матері. Проведені вченими досліди показали, що перебування немовляти в такому стані пригнічує імунну систему, знижує здатності організму.
Відлучення дитини від матері одразу після пологів послаблює психоемоційний зв’язокміж матір’ю і малям. До того ж дитина недоодержує дуже цінного продукту материнського організму – молозива. У молозиві міститься велика кількість антитіл, які обволікають стінки кишечника і роблять їх менш чутливими до чужорідних ліків. І одна малесенька пляшечка дитячої суміші чи донорського молока (дана до того ж невчасно) може згодом викликати у немовляти великі проблеми зі здоров’ям. Крім того, прикладання дитини до грудей одразу після народження стимулює вироблення у матері гормону окситоцину, що призводить до природнього відшарування плаценти. Інакше окситоцин досить часто доволиться вводити штучно.
Усі ми хотіли б мати здорову дитину. А її майбутнє здоров’я “…закладається в критичному “первинному” періоді нашого життя, тобто під час існування у матці, пологового періоду і періоду грудного годування. Це час, коли імунна система, гормональна система і примітивний мозок завершують своє формування, тобто наші біологічні комп’ютери програмуються на все життя. Потім ми можемо лише культивувати своє здоров’я подібно до садівника, що плекає сад. (М.Оден. Первинне здоров’я).
Виходячи з усього сказаного та з власного досвіду, з певністю стверджую: найкращі умови для народження наших малят можна створити лише вдома. Домашні пологи – найм’якші для матері і дитини.
Я аж ніяк не закликаю всіх народжувати в домашніх умовах. Більше того, вважаю, що домашнім пологам обов’язково має передувати підготовка майбутніх батьків. Є випадки, коли пологи вдома неможливі, але їх не так багато. На мою думку, для благополучного народження здорової дитини вдома потрібне дотримання таких умов:
1) гармонійні стосунки між майбутніми батьками (пологи — це своєрідний іспит, під час якого розкривається внутрішня сутність чоловіка й дружини);
2) дитина обов’язково має бути бажаною;
3) не повинно бути жодних сумнівів і страху перед домашніми пологами.
Здебільшого недотримання цих умов призводить до виникнення якихось ускладнень, які можуть відбитися на перебігові пологів. Утім, у кожному конкретному випадку це питання слід вирішувати індивідуально.
А наскільки небезпечні домашні пологи, — судіть самі. При народженні другої дитини мені робили кесарів розтин (резус-конфлікт, передчасне відшарування плаценти – одне слово, той випадок, коли домашні пологи неможливі). Із перших днів наступної вагітності мене знову готували до кесаревого, бо ніхто не хотів брати на себе відповідальність. І ось через чотири роки після кесаревого розтину я народила нашу доньку вдома без єдиного розриву! Усі лікарі були просто вражені.
Дорогі мої майбутні матусі! Повірте: домашні пологи — велике свято для всієї родини, яке духовно збагачує і об’єднує її.
Але якщо ви вирішили народжувати вдома, то маєте знати, що з вами відбувається, як учинити в тому чи іншому разі. Народження людини справді має бути дивом і таїною, однак усе, що з ним пов’язане, не повинно становити таємницю для самих матерів.
