1954
Хто з нас не чув різні висловлювання про те, що все наше життя смугасте. Смуга (полоса) чорна, смуга біла, такий собі неминучий цикл, від якого нікуди не дінешся і не сховаєшся.
Навіть анекдотів на цю тему чимало. Один мені особливо подобається.
Зустрічаються двоє. Один каже:
«Пам’ятаєш, я тобі тоді говорив, що у мене чорна смуга в житті почалася?»
«Пам’ятаю».
«Так це була біла».
Ось такий народний фольклор.
Хто з нас не бував у цих чорних смугах? Ну нічого не клеїться, з усіх боків навалюються проблеми, одна за одною, тільки встигай реагувати. А потім, бац – і розсмокталося. І куди все пішло? Чому в один час відразу все, а потім, нічого?
Перебуваючи в білій смузі, згадуючи про минулі події, в голову мимоволі заповзають підступні думки – як довго ця біла смуга триватиме, коли чорна настане? Чому так все влаштовано?
Мені теж, свого часу, це питання не давало спокою, поки в голову не прийшло просте, і в разом з тим, зрозуміле пояснення. Чим і хочу з вами поділитися.
ЯК ВИЙТИ З ЧОРНОЇ СМУГИ?
Звичайно, на нашому життєвому шляху э чорні і білі смуги, але треба зрозуміти, як ці смуги розташовані, в цьому і є ключик. А розташовані вони не ВПОПЕРЕК нашого руху по життю, а ВЗДОВЖ, ось в чому основна хитрість для розуміння.
І, дивіться, що виходить. Живе собі людина в білій смузі, все у неї добре і правильно. Чудово. Але, нікуди не дінешся, діяти то доводиться, щось у житті створювати і здійснювати – це справа обов’язкова, ми ж живі люди, творці, в тій, чи іншій мірі.
І, як тільки ми здійснюємо неправильні дії, не по Законах, не по совісті, ми відразу сходимо з білої смуги – потрапляємо в зону чорної. Ми своїми діями, своїм вибором, самостійно переходимо межу між білою і чорною смугами.
А як тільки ми переходимо цю межу, нас тут же починають переслідувати неприємні події. Тим самим, як би підказуючи, мовляв, товарише, куди вирушив, неправильної дорогою йдеш!
Якщо ми ці сигнали не сприймаємо, і продовжуємо наполегливо здійснювати свої неправильні дії, то сила цих сигналів збільшується. Нам ще більш наполегливо життя вказує на помилку.
І, якщо ми продовжуємо свій неправильний рух в глибину чорної смуги, то тут вже будьте готові до серйозних неприємностей. Це і здоров’я, своє і близьких. Це і цеглини з даху. Це і аварії та інше.
Тим самим світ нам дає зрозуміти, що не треба це робити, це користі ні тобі ні суспільству не принесе, зупинись!
І вже якщо і тут ми не чуємо і не припиняємо своїх дій, то вступає в гру останній аргумент – смерть. Нас просто прибирають з подій, викидають з того, що відбувається, як непотрібний, недоцільний елемент.
Ось таке влаштування світу. Не поспішайте спростовувати, або прийняти на слово. Це треба відстежити. Найкраще – з власного життя. Ви обов’язково помітите, що в так званій «чорній смузі» всі події відбуваються по наростаючій. І, часом, після невеликих дій з вашого боку, такого собі прозріння, все раптом моментально встає на свої місця! Варто лише щось змінити в своєму житті!
