Чому не беруть на роботу?

Автор: Вікторія

Процес пошуку роботи не тільки дуже трудомісткий, але й досить болючий для людини. Досить важко бути в положенні вибираного, чекати відповіді, отримувати відмови – все це незмінно б’є по самолюбству і занижує самооцінку людини.

“Ви нам не підходите, ми вибрали іншого кандидата” – таку фразу прийняти нелегко, особливо якщо людина чує її не в перший раз. З’являється невпевненість у власних здібностях і компетенції, страх, що роботу не вдасться знайти взагалі. “Щось я зробив не так? А, може, на додаткові курси піти? Або треба було говорити впевненіше?”

Пройти додаткове навчання можна, та й упевненість у собі ще нікому не заважала, однак, чи завжди вся справа в нас? Адже ми часто забуваємо, що по “іншу сторону” знаходяться живі люди, зі своїми очікуваннями, мотивами і причинами не брати на роботу саме цю людину.

Беруть не завжди кращих

Одного разу я була присутня при відборі кандидатів в якусь будівельну компанію на посаду економіста у фінансовий відділ. Було проведено чимало співбесід, частина шукачів вирушила на бесіду з керівником відділу… І тут з’явилася приголомшлива дівчина – з вищою економічною, вільною англійською (стажувалася закордоном), досвідом роботи і т.д. При цьому дуже доброзичлива, спокійна. Ми зраділи – вряди-годи знайшли ідеального кандидата! Але керівник її кандидатуру “забракував”. Дівчина потім дивувалася: “Я ж підходила по всіх позиціях і знаю навіть більше необхідного, а взяли студентку вищого навчального закладу, без жодного досвіду”. Пізніше я чула, як керівник говорив своєму другу, теж керівнику відділу: “Такий співробітник як бомба сповільненої дії, вона знає роботу краще за мене, я просто відразу відчув, що через рік вона займе моє місце. Я краще візьму дівчинку, в очах якої буду професіоналом високого класу “.

Краса – це страшна сила

І в складній справі пошуку роботи зазвичай краса перешкодою не є, хоча іноді таке трапляється. Моя подруга працює менеджером по персоналу в невеликій фірмі і їй доручили знайти співробітника у відділ продажу. Протягом п’яти днів вона вивчала резюме, характеристики, розмовляла з кандидатами, після чого подзвонила мені: “Не можу вибрати: в одного є досвід, але нема освіти, в іншого – навпаки, третій – чарівний і товариський, але немає ні того, ні іншого “.

На наступний день ми разом сіли за анкети.

“Маша!” – Я показала їй листок, – “дивися ось дівчина –  і освіта, і досвід. Ти з нею розмовляла?”. –  “Так”, – відповіла Маша, малюючи кружечки на аркуші.

– І як?

– Добре. Спілкуватися вміє, мова грамотна “.

– Ну, а що ж ти скаржишся, що немає нікого? І симпатична яка, судячи по фотографії … Подзвони їй і запроси на роботу. Подзвониш?

– Ні, – сказала Маша, продовжуючи водити олівцем.

– Але чому?

-Та тому! Симпатична … Вона не просто симпатична, вона красуня, яких мало! Що я, божевільна, своєму Дімці у відділ таке чудо садити? Щоб він на неї кожен день по вісім годин милувався? Ну ні!

І Маша, витягнувши з стопки анкет одну з фотографією дівчини невиразної зовнішності, взяла телефон.

Цікаві причини відмов

Цю історію розповіла мені моя знайома, яка кілька місяців тому активно шукала роботу помічника керівника або секретаря-референта. Її запросили на співбесіду в компанію з виробництва харчових продуктів, попросили принести з собою дві фотографії – 3×4 і “неофіційну, живу”. “Я приїхала в офіс”, – розповідає Ганна, – “заповнила детальну анкету, зі мною провели співбесіду, правда, дуже формально, в основному, уточнювали написане в анкеті. За результатами обіцяли зателефонувати в кінці тижня. Один тиждень пройшов, потім другий, але дзвінка не було, і я вирішила зателефонувати сама, мені відповіли нудним голосом, що я не пройшла відбір і запропонували забрати фотографії… ”

Коли Анна приїхала, менеджера на місці не виявилося і вона чекала її в коридорі, тут мила підлогу бабуся-прибиральниця. “На роботу влаштовуєшся?” – запитала вона. “Та ні, приїхала дещо забрати, а співробітниці вашої немає”, – відповіла Ганна.

“А! Може, в Оксани запитати, у помічника директора, може вона тобі принесе?” Анна поцікавилася: “І як новий помічник?”. “Навіщо новий”? – здивувалася прибиральниця. – “Старий вже от котрий рік працює…” “Як?” – розгубилася Аня. – “А навіщо нового шукали?”. Бабуся засміялася: “Так вони постійно так: посварилася з директором, Оксана одразу піти погрожує, кричить, ніби її скрізь візьмуть. А директор тут же велить оголошення дати, а потім Оксані фотографії і папери показує. Бачила, мовляв, скільки на твоє місце, тільки свисни! Ну і помиряться потім, вони давно разом працюють, вже років сім”. “Я відчула себе пішаком”, – говорить Анна, – “витратила час, приїхала, на щось сподівалася, а мене просто використовували як статиста в масовці”.

Коли ми шукаємо роботу, роботодавці оцінюють не тільки нашу освіту, знання, вміння, досвід і т.ін., але і багато іншого. При відмові ми болісно думаємо, що ж у нас не так, чому перевагу віддали комусь іншому. Однак потрібно брати до уваги й те, що, приходячи в незнайому організацію, ми абсолютно не знаємо ситуації, що склалася, вимог і очікувань до нового співробітника.

Потрібно пам’ятати про те, що на вибір кандидата впливають і особисті мотиви, і навіть такі, про які ми й не здогадуємося. Тому не варто всі невдачі приписувати тільки собі і вважати себе поганим фахівцем. Просто саме це місце не “ваше”, а це означає, що Ви обов’язково знайдете “своє”.