2143
Чи дозволяти своїй дитині грати в комп’ютерні ігри, – це вирішувати вам, батькам. Але зупиніться і прочитайте, які наслідки захоплення іграми.
Кожен відпочиває по-своєму. Хтось любить ходити з друзями в кіно чи театр, дехто, замкнувшись у кімнаті, читає книжки, комусь подобається збиратися компанією біля вогнища з гітарою… А ще є прихильники комп’ютерних ігор. Любителів “пасивного відпочинку” сила-силенна. І кожен з них після роботи чи навчання живе в світі ілюзій: рятує Землю, веде збірну Бразилії до перемоги на чемпіонаті світу або відпочиває, командуючи легіонами вірних солдатів у кровопролитних боях із ордами страхітливих монстрів (як свідчить невблаганна статистика, таких — більшість).
Гра – елемент кіберкульутри, частина кіберпростору. Часто вона по суті є лабіринтом із чудовиськами. Гравець водночас і жертва, перед ним постійна настанова: “Ти серед ворогів, суперників. Маєш вибратися з лабіринту, вижити”. Комп’ютерна техніка здійснила гігантський стрибок, і разом із нею “стрибнув” візуальний рівень ігор. Люди тепер схожі на людей, а кров — на кров.
Комп’ютерні ігри реалізували дитячі (та й не тільки) мрії про реалістичні світи. Яка дитина, граючись у солдатики, не уявляла, як вони стріляють, і не озвучувала їхні дії? З появою комп’ютера уявний світ матеріалізувався: можна вистрелити з гармати — і почути постріл, керувати літаком — і він літатиме, як справжній.
Скандали між виробниками та “представниками обуреної громадськості” виникли через надмір крові в іграх. І справді: з-за рогу раптом з’являється чудовисько або ворожий десантник, а гравець розряджає обойму в нього, викликаючи по той бік екрана водоспад крові. Ця картина впливає на психіку дитини чи підлітка, спричиняє небезпечні зрушення, що можуть призвести до негативних наслідків у майбутньому. Насильство в комп’ютерних іграх сприймається як весела абстрактна розвага. Але в умовах, коли на одному каналі життя людини проголошується найвищою цінністю, а на другому герой “шаткує” ворогів, як капусту, світогляд людини змінюється.
З кожним новим стрибком у сфері комп’ютерних технологій зростає кількість людей, яких називають „геймерами“ (від англ. game — грати), їхня головна розвага, смисл їхнього життя — це гра, тому коло соціальних контактів невблаганно звужується, і безневинне на перший погляд захоплення набуває ознак патології. От, наприклад, що сталося з гравцем комп’ютерних ігор, коли були неполадки в роботі сайту, на якім він грав (все, що награв, обнулилося).
Комп’терні ігри викликають віртуальну залежність, це – сучасна віртуальна наркоманія (ігроманія).
…Подивившись новини, глядач жахнеться жорстокості подій у реальному світі, а потім спокійно піде до комп’ютера вбивати ворогів у темних лабіринтах, бо не сприймає це як убивство. Тому не варто дивуватись, що дитина називає свої іграшки іменами героїв нещодавно придбаної гри, а реальний світ тісно пов’язує з віртуальним.
В результаті постійних ігор наші хлопчаки перетворюються на таке от чудо (дивіться фото):
Автор: Олена
